Переїхали до іншого штату посеред року: куди і скільки декларацій подавати

Переїхали до іншого штату посеред року: куди і скільки декларацій подавати

Переїзд між штатами — найчастіша причина, через яку замість однієї декларації у людини з’являється три. Федеральна залишається одна, а до неї додаються декларації двох штатів: того, звідки виїхали, і того, куди приїхали.

Нижче — як це влаштовано насправді, без страшилок.

Три статуси, які треба розрізняти

Кожен штат ділить тих, хто подає декларацію, на три категорії:

• резидент штату (resident) — прожив у штаті весь рік;
• резидент протягом частини року (part-year resident) — переїхав до штату або зі штату протягом року;
• нерезидент (nonresident) — у штаті не жив, але отримав звідти дохід.

Після переїзду ви стаєте part-year резидентом одразу у двох штатах. Це нормально й не означає подвійного податку: кожен штат оподатковує лише свою частину року.

Дві моделі розрахунку — і від них залежить сума

Штати рахують податок part-year резидента одним із двох способів. Різниця принципова.

Модель перша: лише дохід за період резидентства. Штат бере те, що ви отримали, поки жили в ньому, віднімає пропорційну частину відрахунків і звільнень та нараховує податок на цю суму.

Модель друга: податок як за повний рік, а потім пропорція. Спочатку штат рахує податок так, ніби ви прожили там увесь рік з усім своїм річним доходом, а потім бере від отриманої суми частку, що відповідає доходу з джерел у цьому штаті.

Друга модель майже завжди дає більшу суму: річний дохід виводить вас на вищий щабель шкали ставок. Саме тому людина, яка переїхала зі штату з фіксованою ставкою до штату з прогресивною, іноді отримує неприємний сюрприз.

Який метод застосовується — визначає закон конкретного штату, і обирати ви не можете.

Коли декларацій стає не дві, а три

Зазвичай у кожному штаті достатньо однієї форми: у більшості є або окрема форма для part-year резидентів, або спільна форма з додатком-розрахунком.

Але є штати, де part-year резидент може бути зобов’язаний подати дві декларації в одному штаті — резидентську за період проживання і нерезидентську за період, коли він уже виїхав:

• Меріленд — Form 502 плюс Form 505;
• Нью-Джерсі — Form NJ-1040 плюс Form NJ-1040NR;
• Алабама — Form 40 плюс Form 40NR;
• Вірджинія — Form 760PY плюс Form 763.

Ключова умова, про яку часто забувають: друга декларація потрібна лише тоді, коли після від’їзду у вас залишився дохід із джерел у цьому штаті. Якщо ви виїхали й обірвали всі зв’язки — вистачить однієї. Типові причини, через які друга все ж потрібна: віддалена робота на колишнього роботодавця, залишена в оренду квартира, частка в бізнесі та K-1 звідти.

Перелік не вичерпний — це найчастіші випадки, а не повний список штатів із таким правилом. Свій штат завжди перевіряйте за інструкцією до його декларації.

Є і зворотна ситуація: округ Колумбія нерезидентів взагалі не оподатковує. Якщо ви переїхали з DC, за період після від’їзду там подавати нічого.

Делавер прямо дозволяє обрати: подати як резидент чи як нерезидент — можна порахувати обидва варіанти й подати той, де податок менший. Форми зараз називаються PIT-RES і PIT-NON (попередні номери 200-01 і 200-02 більше не використовуються). Орієнтир: резидентський варіант зазвичай вигідніший, якщо в нерезидентський період не було доходу з інших штатів, нерезидентський — якщо був. Урахуйте, що в нерезидентській декларації Делавера недоступні кредити на догляд за дітьми, EITC і кредит добровільного пожежника.

Міссурі влаштований інакше: окремої нерезидентської декларації там немає взагалі, усі подають Form MO-1040. Part-year резидент вважається нерезидентом, але має право розрахувати податок як резидент за весь рік і скористатися заліком податку, сплаченого іншим штатам, за формою MO-CR — та обрати вигідніший розрахунок.

Що саме ділиться між штатами

Ділиться не «зарплата взагалі», а конкретні види доходу за датою їх отримання:

• зарплата — за датою виплати, а не за датою нарахування;
• дохід від самозайнятості — за місцем виконання роботи;
• відсотки та дивіденди — зазвичай за датою отримання, тобто штату, де ви жили того дня;
• продаж майна — за датою угоди; продаж нерухомості майже завжди оподатковує штат, де ця нерухомість розташована, незалежно від вашого переїзду;
• виплати з пенсійних рахунків — за штатом проживання на дату розподілу.

Типова помилка: людина продає акції в грудні, вже переїхавши до штату без прибуткового податку, але не може підтвердити дату переїзду — і старий штат вважає цей дохід своїм.

Як довести дату переїзду

Окремого «повідомлення про переїзд» не існує. Штат дивиться на сукупність ознак:

• договір оренди або документи на купівлю житла з датою;
• дата отримання водійського посвідчення нового штату;
• реєстрація виборця;
• зміна адреси в роботодавця і у формі W-4;
• перереєстрація автомобіля;
• рахунки за комунальні послуги;
• переїзд родини і школа дітей.

Зберігайте ці документи: якщо старий штат надішле запит через півтора року, відновити їх буде складно.

Порядок дій під час переїзду

1. Зафіксуйте дату переїзду документально в перший же місяць.
2. Повідомте роботодавцю нову адресу та подайте нову форму W-4 — інакше весь рік утримуватимуть податок старого штату.
3. Перевірте, чи є між штатами угода між штатами (про це є окрема стаття).
4. Збережіть розбивку доходу за датами — вона знадобиться в березні.
5. Якщо у старому штаті залишилася нерухомість, яку ви здаєте, готуйтеся подавати туди декларацію нерезидента й надалі.

Що перевірити перед поданням

Правила part-year резидентства прописані в інструкціях до декларації конкретного штату — вони змінюються, і змінюються нерідко. Актуальні форми та інструкції беріть на сайті податкової служби штату: наприклад, tax.ny.gov для Нью-Йорка, nj.gov/treasury/taxation для Нью-Джерсі, marylandcomptroller.gov для Меріленду, michigan.gov/taxes для Мічигану.

Переїзд між штатами — це той випадок, коли година консультації перед поданням заощаджує більше, ніж коштує. Якщо ви переїхали цього року і не впевнені, що і куди подавати, запишіться на консультацію — розберемо вашу ситуацію за датами й доходами.