Працюю в сусідньому штаті: як не подавати другу декларацію

Працюю в сусідньому штаті: як не подавати другу декларацію

Зазвичай робота в сусідньому штаті означає дві декларації: декларацію нерезидента там і декларацію резидента вдома. Але між деякими штатами діють угоди, які цю схему скасовують: податок із заробітної плати сплачується лише за місцем проживання. У документах штатів їх називають реципрокними угодами (reciprocal agreements) — далі для простоти казатиму «угода між штатами».

За даними Tax Foundation, станом на 1 січня 2025 року діє близько 30 таких угод між 15 штатами та округом Колумбія. Майже всі вони укладені давно, нових від початку дев’яностих практично не з’являлося.

Як це працює

Суть проста: штат, де ви працюєте, відмовляється оподатковувати вашу заробітну плату, якщо ви живете в штаті-партнері. Натомість його резиденти отримують те саме у вас.

Що це дає:

Головне: угода не вмикається сама

Це найчастіша помилка. Угода не застосовується автоматично — роботодавцю потрібна підстава, щоб не утримувати податок свого штату. Така підстава — форма звільнення від утримання податку, яку ви подаєте у відділ кадрів.

У кожного штату своя форма і своя назва. Подати її треба під час працевлаштування, а далі, як правило, оновлювати щороку. Якщо форму не подати, податок утримуватимуть, і повернути його можна буде лише через декларацію нерезидента — тобто саме тим способом, якого угода дозволяла уникнути.

Хто з ким домовився

Нових угод на 2026 рік не з’явилося, чинні не змінювалися. Точний перелік пар підтверджуйте у своєму штаті, але ось перевірені конфігурації:

Мічиган — з Іллінойсом, Індіаною, Кентуккі, Міннесотою, Огайо та Вісконсином. Резиденти цих штатів подають Form MI-1040 лише тоді, коли отримали в Мічигані дохід, який не є заробітною платою, або хочуть повернути утримане.

Іллінойс — з Айовою, Кентуккі, Мічиганом і Вісконсином.

Пенсильванія — з Індіаною, Мерілендом, Нью-Джерсі, Огайо, Вірджинією та Західною Вірджинією.

Нью-Джерсі — лише з Пенсильванією: заробітна плата резидента Пенсильванії, який працює в Нью-Джерсі, податком Нью-Джерсі не оподатковується.

Окремо варто згадати округ Колумбія: він узагалі не оподатковує нерезидентів прибутковим податком, тому мешканцям Меріленду та Вірджинії, які працюють у Вашингтоні, декларацію DC подавати не потрібно.

А от між Нью-Йорком і Нью-Джерсі угоди немає — найчисленніша пара штатів у країні працює за звичайною схемою, із заліком податку, сплаченого іншому штату.

Де угода не діє

Угоди стосуються лише заробітної плати найманого працівника, з якої роботодавець утримує податок. Вони не поширюються на:

Є й точкові винятки. Наприклад, угода Пенсильванії з Огайо не застосовується до резидента Огайо, який володіє 20% і більше в пенсильванській S-корпорації та працює в Пенсильванії.

Окремо про місцеві податки. Угода між штатами не скасовує міських податків. Мешканець Індіани, який працює в Детройті, угодою щодо штатного податку скористається, а міський податок Детройта все одно платитиме.

Важлива деталь для резидентів Іллінойсу

Іллінойс оподатковує заробітну плату своїх резидентів, зароблену в штатах-партнерах, — і при цьому не дозволяє зарахувати податок, утриманий роботодавцем у цих штатах. Якщо такий податок усе ж утримали, повертати його треба через декларацію того штату, а не через залік в Іллінойсі.

Що робити

Джерела

Переліки угод і форми звільнення — на сайтах податкових відомств штатів: michigan.gov/taxes, tax.illinois.gov, pa.gov/agencies/revenue, nj.gov/treasury/taxation. Загальний огляд — Tax Foundation.

Якщо ви працюєте в сусідньому штаті й не впевнені, що форму звільнення подано правильно, запишіться на консультацію — перевіримо і заразом подивимося, чи не переплачуєте ви за минулі роки.